Життя складне і багатогранне, а історія людини дуже часто буває замислуватою. Нерідко трапляється так, що бажання стати педагогом передається на генетичному рівні: любов до педагогічної професії переходить від батьків дітям, внукам, правнукам. В Житомирській загальноосвітній школі №7 ім. В.Бражевського працює багато членів педагогічних династій. Серед них вчителі математики: Мирна Ольга Іванівна та Мирна Ірина Олегівна, педагоги в третьому та четвертому поколіннях.
Педагогічна династія Мирних бере свій початок у 19 столітті. 5 квітня 1864 року народився дід Ольги Іванівни - Нєнадкевич Євгеній Павлович, який жив і вчителював на Волині ( з 1804 по вересень 1937 року м. Житомир був центром Волинської губернії). Разом з дружиною Карашевич Зінаїдою Миколаївною вони виховали 8-ох дітей, четверо з яких ( Валентина, Олександра, Борис та Галина ) також стали педагогами. Євгеній Павлович брав активну участь в громадському житті країни. За роботу в першому загальному перепису населення 1897 року нагороджений темнобронзовою медаллю «… для ношения на груди на ленте из государственных цветов» ( Свідоцтво за № 058549 від 07.07.1897р за підписом Міністра Внутрішніх Справ.) Брати і сестри Євгенія Павловича, їх діти також були педагогами.
Мама Ольги Іванівни – Нєнадкевич Галина Євгеніївна ( по чоловіку Кізіма) після закінчення Волинського ( Житомирського) інституту народної освіти ім.І. Франка 35 років присвятила педагогічній діяльності. Працювала вчителем біології, російської мови та літератури в Дзержинському районі Житомирської області з 1930 по 1938р.р., в Ніжинських школах у 1938 – 1946 р.р. З 1946 по 1965 – вчителем початкових класів Старокостянтинівської середньої школи №6 на Хмельниччині. В 1929 році вона вийшла заміж за студента Волинського педагогічного інституту ім.І. Франка Кізіму Івана Семеновича. Іван Семенович працював вчителем фізики, біології в Дзержинському районі Житомирської області з 1930 по 1938 рік. А з 1938 по 1941 роки завпедом та вчителем фізики в школі №10 м. Ніжина. Вони виховали трьох дітей: двох синів і доньку. Віктор став військовим, Юрій – інженером, а наймолодша – Ольга - педагогом. 21 квітня 1945 року Іван Семенович загинув, захищаючи Батьківщину від німецьких загарбників, похований в м. Острава ( Чехія). Мирна Ольга Іванівна, випускниця Чернівецького державного університету (1959р.), педстаж 52 роки. Працювала вчителем, вихователем школи – інтернату в м. Чернівці та на Хмельниччині. З 1970 по 1992 р. - завідуючою Житомирським міським методичним кабінетом, одночасно викладачем математики в ЗОШ №7 м. Житомира. З 1992 по 2008 р.р. - заступник директора з навчально – виховної роботи ЗОШ №7 ( займалася організацією методичної роботи). В даний час – вчитель математики цієї ж школи. Всю свою любов віддає дітям. Протягом багатьох років її учні займали призові місця на міських олімпіадах з математики, в конкурсах – захистах робіт МАН, виявляють гарні знання, беручи участь у Міжнародному математичному конкурсі «Кенгуру» . Вона постійно ділиться набутим досвідом роботи на шпальтах педагогічних газет та журналів, бере участь у роботі педагогічних виставках «Сучасна освіта Житомирщини». Вчитель вищої категорії, вчитель – методист. За плідну творчу працю нагороджена: - медаллю « Переможець соціалістичного змагання» ( 1973, 1974 р.р.); - медаллю «Ветеран праці»; - знаком «Відмінник народної освіти України»; - знаком «За заслуги перед містом» III ступеня; - знаком «Олександр Захаренко»; - Почесними грамотами, Подяками, Дипломами МОН України, обласного та міського управління освіти. Мирний Олег Васильович ( чоловік Ольги Іванівни ) – випускник Чернівецького державного університету (1959р.) працював вчителем фізики та математики в Чернівецькій СШ №32, заступником директора та вчителем фізики та математики очно – заочної школи Старокостянтинівського району. З 1972 по 1980 р.р. був заступником директора та вчителем фізики та математики СШ №8 та СШ №7 м. Житомира. Справу батьків Мирних продовжили їх діти: доньки Тетяна та Ірина (четверте покоління династії) . Тетяна Олегівна з 1984 року працює вчителем математики: спочатку в ЗОШ № 12 м.Житомира, зараз в ЗОШ № 22. Вчитель вищої категорії. Ірина Олегівна з 1986 року працює вчителем математики в ЗОШ №7 м. Житомира. З 1989 по 1996 р.р. була заступником директора з навчально – виховної роботи в ЗОШ №7. Керівник методичного об’єднання вчителів математики, фізики, інформатики. Постійно бере участь у педагогічних виставках «Сучасна освіта Житомирщини», друкується на шпальтах педагогічних газет та журналів. Її учні були призерами міських олімпіад з математики, учасниками конкурсу – захисту робіт МАН. Вчитель вищої категорії, вчитель – методист. Нагороджена Грамотою МОН України, Почесним дипломом МОН України та Національної АПН України, грамотами обласного та міського управління освіти.
Педстаж династії понад 260 років, число педагогів – 17.
 Мирна Ольга Іванівна
 Мирна Ірина Олегівна
 Нєнадкевич Євгеній Павлович
 Мирний Олег Васильович
 Мирна Тетяна Олегівна
|
