Школа заснована у 1936 році. Вона частково розташована на території колишнього чоловічого монастиря та садиби, яка належала родині відомого вченого, географа, керівника Російського географічного товариства, академіка Петра Петровича Семенова – Тян-Шанського.
На розі вищезгаданої садиби та вулиці В.Бердичівської росла величезна ялинка, яку першою у м. Житомирі учні 33-ї школи прикрашали під Новий рік ( 1936). До цього ялинки не ставили, бо вважали їх символом Різдва. Але працювати школа почала лише у січні 1937 року. Учні займалися у 2 зміну на базі школи №20 ( нинішнє приміщення природничого факультету ЖДУ).
У 1939 році відбувся перший випуск, в якому було 24 учні. З цього випуску 9 учнів стали лікарями, 3 – вчителями, 3 – військовими, які були учасниками ВВВ, з них - П'ясківський Болеслав – генерал армії. У 1941 році у школі було 14 класо-комплектів, діти навчалися у дві зміни (було 500 учнів). Ця школа була мішаного типу, але з 1944 року вона стала жіночою.
У 1943 році відкрився 7 клас на території музичної фабрики. Організатором була вчитель математики Равчук - Корбут Тетяна Олександрівна.
На початок 1944 р. у школі налічувалося 12 класів, у яких навчалися 404 учні, з них – 21 відмінник. На початку 1945 року 8-й клас навчався на території онкодиспансеру , а далі – в приміщенні школи. Всього було по одному класу на паралелі ( від 17 до 21 чол).
Під час ВВВ центральний корпус був зайнятий під німецький шпиталь. Одноповерховий будинок, де навчалися діти І-ІV класів знаходився на території сучасного Інституту медсестринства. На місці сучасного університету « Україна» знаходилося нове приміщення школи, де навчалися старші класи.
Після звільнення м. Житомира 31.12.43р. школа почала працювати . З 1944 до 1955 року школа № 33 була жіночою. Перший випуск 10-го класу, в якому було лише 8 дівчат відбувся у 1947 році. У 1956 році були створені спеціальні класи, які навчалися на базі землевпорядного технікуму і готували техніків – землевпорядників. Був 1 клас – 28 учнів.
Випуск 1964 – 65 р.р. – це випуск учнів спец класу, які навчалися 11 р., одержували спеціалістів – піонервожатих. У 1973 р. відкривав новий корпус школи Острожинський В.Є. На свято були запрошені будівельники, які здавали школу, представники райкому партії. Червону стрічку перерізала учениця 1-го класу Крошко Наталія.
Першу золоту медаль ( до ВВВ були похвальні листи) одержала Барановська Галина, яка після закінчення інституту все життя працювала викладачем автошляхового технікуму. Серед випускниць була і Ліля Швець, яка працювала в нашій школі, але вже як Кучинська, викладала історію. Перший директор школи № 33 Півненко Микола Петрович, був заарештований та розстріляний у 1938 році. З 10 січня 1944 р. по 8 вересня 1944 р. змінилося три директори ( Кващевська Олена Олександрівна, Середович Остап Петрович, Ревчук Володимир Миколайович ) . З 08.09.1944 р. директором була призначена Заєць Ганна Давидівна., яка пропрацювала до 1953 р. Після неї директором школи стала Стамбовська Валентина Омелянівна ( 07.02.53р. – 19.08.71р.). З 19.08.71р. – 19.08.80р. Полулях Іван Васильович., З 1980 р. по 1985 р. – Максимчук Микола Григорович.( з 1973 р. працював заступником директора ). З 1985 по 2003 р. – Івчук Галина Іванівна. З 2003 року директором школи є Осницький Й.П.
| 
