В нас час високорозвинених комп'ютерних технологій, коли комп'ютер став загальнодоступним та необхідним елементом нашого життя, постає питання про його вплив на людину.

Чи є він корисним або однозначно негативним фактором? Особливо гострого характеру це питання набуває, коли мова заходить про вплив комп'ютерних ігор на дітей, бо саме вони наполегливо витісняють усі інші види діяльності з дитячого світу. Відповідь на це питання не є однозначною, і навіть корисні та життєво необхідні речі можуть стати небезпечними для життя... Так само може статися і з комп'ютерними технологіями, зокрема, з комп'ютерними іграми.

Пригадаймо, спочатку з'явилися звичайні прості ігри, які були створені задля розваги та відпочинку, але, крім цього, виконували ще розвиваючу функцію. Вони розвивали моторні навички, увагу, швидкість реакції, тощо. Далі дитина починала цікавитись складнішими інтелектуальними іграми, приміром, проходження крізь лабіринти, що є гарним розумовим тренуванням і розвиває логічне мислення. Проте, їм на зміну прийшли ще складніші ігри - стратегічні, які вже досить суттєво відрізнялися від попередніх, адже моделювали реальність, в якій перебуває людина, точніше вони задавали шлях, яким прямувала людина, створюючи цю реальність самостійно. Виходячи вже з назви, можна сказати, що такі ігри навчають стратегічному мисленню, плануванню, дуже гарно розвивають аналітичне мислення. Тому діти, які грають у комп'ютерні ігри, відрізняються широтою кругозору: в них розвиненіша уява про оточуючий світ, що більше відповідає світогляду дорослих людей. Такі "комп'ютерно розвинені" діти, зазвичай, випереджають своїх однолітків у психологічному розвитку, легше засвоюють навчальний матеріал, впевненіші у своїх знаннях.

Проте є й негативний бік захоплення комп'ютерними іграми. Взаємодія з комп'ютером чи ігровою приставкою може набути характеру заміщаючи-компенсаторної та гедонічномотивованої поведінки. Що це означає? Ігрова реальність стає для дитини реальністю життя, тобто відбувається заміна на рівні свідомості. Особливо яскраво це трапляється тоді, коли маленька людина переживає соціально невдалі контакти, і занурюється в ігровий світ, де відчуває себе неподільним володарем. Саме в цьому примарному світі відчуття або передчуття перемоги підвищує самоповагу, компенсує занижену самооцінку та формує таку поведінку, коли єдиним сенсом життя стає задоволення від ігрових сеансів. Таким чином з'являється "комп'ютерна або ігрова" залежність. 

 Таку залежність можна охарактеризувати, як надмірне захоплення комп'ютерними іграми задля виходу з реальності, що призводить до деформацій (якісних змін) - як соціальних, особистісних, так і професійних, матеріальних та сімейних цінностей. 

  Безумовно, особливо небезпечними, у плані набуття залежності від них, є рольові комп'ютерні ігри, де гравець бере на себе роль комп'ютерного персонажу. Віртуальна реальність формує не реальний світ комп'ютерної гри, з'являється ефект "присутності", відбувається те, що можна назвати "розпад особистості" на "Я віртуальне" та "Я реальне". Збільшення різниці між якими збільшує дезадаптацію та порушення у сфері психічного стану. Рольові комп'ютерні ігри можуть змінювати уявлення людини про себе та оточуючий світ, сприяє наростанню тривоги та дезадаптації.

 Існує також думка про те, що деякі комп'ютерні ігри, зокрема, війскові стратегії та "стрілялки", які спочатку були створені задля розвитку спеціальних навичок у військових, формують жорстокість. Із цього приводу було проведено багато досліджень, які підтвердили цю точку зору. З одного боку вони допомагають виходу агресії та негативних емоцій назовні, з іншого ж, навпаки, формують певні негативні стереотипи поведінки. Вони навіть чинять сильніший негативний вплив на дітей, ніж бойовики. Бо якщо під час перегляду бойовика дитина тільки споглядає за подіями, що відбуваються на екрані, вболіває за персонажем, приміряє на себе їх ролі, то під час гри гравець, беручи роль персонажу, занурюється в його світ і на деякий час стає цим персонажем. Мислячи чи діючи від імені персонажа, він переносить цей досвід у реальне життя. Більш того, одна з особливостей гри полягає в тому, що персонажі "безсмертні" - кожного разу після того як вони були знищені, - оживають знову і знову, і кількість їх життів нескінченна. Цей факт неминуче відбивається на сприйнятті цінності життя, знищує стійкість межі між життям та смертю і розвиває схильність до життєво небезпечної поведінки. 

  Отже, проблема комп'ютерної залежності та негативного впливу комп'ютерних ігор є дуже актуальною і не може не турбувати суспільство. Необхідно змінити байдуже ставлення до комп'ютерних ігор, які пропонують нашим дітям, і встановити жорсткий контроль за випуском комп'ютерної ігрової продукції, що хибно впливає на психіку дитини.

За матеріалами сайту http://sergei-lutsk.narod.ru/index.html