14 жовтня відзначається Покрова Пресвятої Богородиці. З 1999 року у цей день в Україні відзначається ще і День українського козацтва.
Адже запорізькі козаки своєю покровителькою й заступницею вважали Святу Покрову. Згідно з народними переказами , заснування й організацію Січі козаки пов’язували із проведінням Богородиці. На її честь на Січі було збудовано Покровську церкву.
Щорічно на Покрову відбувалися на Січі вибори нового отамана. За народними переказами, під час руйнування Січі у 1775 році, козаки, що відходили за Дунай, зайшли до Січової церкви, щоб попрощатися із своєю духовною святинею. Помолившись, забрали вони із собою ікону „Покров Богородиці”, тричі обнесли її навколо церкви й з нею рушили в чужі краї. Легенда свідчить що, під час руйнування Січі ця церква сама ухилилася з рук московських солдат і провалилася під землю „вся як була – з дзвіницею і хрестом, так і пірнула …”.
Вже більше десяти років вчителі разом з учнями одинадцятих класів у цей день проводять «Козацькі забави».
От і цього року три класи одинадцятикласників, зібравшись у парку, попрямували до Зарічанського лісу. Кожен клас будував курінь, розводив вогнище, готував справжній козацькій куліш, а також брав участь у спортивних змаганнях. Коли всі приготування були завершені, команди презентували свій девіз, співали українську пісню(яку вони вибрали гімном для свого куреня) і пригощали журі конкурсу кулішем. Всім відомо, що знання – це велика сила, тому на кожну команду чекали 10 запитань із історії козацтва.
Для нас, одинадцятикласників, це не тільки нагода провести час на природі з друзями, а насамперед можливість долучитися до багатовікових традицій нашого народу.
Журі конкурсу підвело підсумки. І ось настав хвилюючий момент нагородження…
11-А клас здобув перемогу у номінації «Історичне минуле», учні 11-Б класу – у номінації «Найсмачніший козацький куліш», а 11-В клас – у номінації «Козацька звитяга».
Змагання позаду, всі речі зібрано і ось до нас підходять місцеві жителі… І говорять велике спасибі за те, що ми після себе не залишили сміття. Для мене, як учениці екологічного ліцею, ці слова були особливо приємними.
Ми – достойні нащадки своїх пращурів!
Справді, козацькому роду нема переводу!
Член ліцейного прес-центру
|
