Відкритий урок вчителя української мови та літератури: Щенявської Валентини Адамівни (вища категорія, керівник методичної кафедри вчителів української мови та літератури)

 

Тема уроку: «Я син народу, що вгору йде…»

 

(Життя і творчість Івана Франка)

 

Мета уроку: ознайомити десятикласників з етапами змужніння, становлення І.Франка як  видатного українського митця; поглибити відоме раніше про біографію, творчість; продовжувати навчати складати тези лекції, виховувати патріотизм, працьовитість, наполегливість, прагнення до самоосвіти.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу

Форма проведення: урок - лекція

Обладнання: портрет, виставка творів, таблиця, альбом «Іван Франко».

 

 

 

ХІД УРОКУ

 

Народе мій, замучений, розбитий, Мов паралітик той на роздорожжу,

Людським презирством, ніби струпом вкритий!

Твоїм будущим душу я тривожу,

Від сорому, який нащадків пізніх

Палитиме, заснути я не можу

І. Франко

І. Організаційний момент.

1. Аутотренінг

Я учень,

Я творча особистість,

Я думаю, замислююся,

Я хочу знати.

ІІ. Повідомлення теми й мети, епіграф уроку.

Учитель: Від смерті Т. Шевченка ніхто з українців не здобув більшої слави і ширшого розголосу на всіх просторах України, як Іван Франко. З його іменем ви знайомились у попередніх класах. Тепер ваше завдання – поглибити набуті раніше знання, збагатитися новими відомостями про цього титана праці.

Що ви пам’ятаєте про цю людину?

«Мозкова атака»

Попробуємо об’єднати наші знання у групи.

«Гронування»

а) Біографічні дані;

б) громадянська діяльність;

в) творчість;

г) друзі;

д) вільний час.

( Розповіді учнів )

ІІІ. Сприйняття й засвоєння десятикласниками нового матеріалу.

Слово вчителя:

Здається, життя людське таке коротке. Що ж може встигнути зробити за цей період звичайна людина? А талановитий геній?

У ході моєї розповіді зробіть, будь ласка, записи у формі тези чи хронологічної таблиці щодо біографії І. Франка. Звернімося до таблиці (додаток № 1).

А зараз у своїй уяві перенесіться у м. Стокгольм, до Королівської Академії, де засідає Нобелівський комітет.

1. Читання листа до Нобелівського комітету.

Про Івана Франка.

Високоповажній Королівській Академії, м. Стокгольм.

Оскільки український університет для 35-мільйонного населення не відкритий ані в Галичині, ані в Східній Україні і внаслідок того не існує Академічної колегії, яка могла би представити найбільших та найзаслуженіших людей народу Королівській високоповажній Академії, тому я дозволяю собі звернути увагу високоповажної академії, що найбільший український і одночасно слов’янський поет і вчений живе у Львові, в нужді, але зі свіжістю юнака високо держить прапор боротьби за свободу, прогрес і загальнолюдські ідеали протягом половини сторіччя.

Свою юність він провів у дуже важких умовах. Ще учнем гімназії спав він на складі столяра, на стружках, у домовині. Мусив задовольнятися двома хлібами на тиждень, які його батько міг йому передавати, а до того – вода.

У 1893 р. Захистив докторську дисертацію у Віденському університеті на «відмінно», під керівництвом відомого професора Ягіча, але з політичних причин його не допустили до університетської кафедри. Він працював на ниві поезії, прози як критик, історик літератури, етнограф і т. д. так, що втратив зовсім своє здоров’я.

Майже 6 років диктував він свої твори (він був спаралізований), повні весни і свободи, справжні перлини поезії свого народу, які дістали загальне визнання як творіння загальнолюдської вартості.

Він є величезним національним поетом свого народу.

…Бібліографічний список його творів українською, німецькою, російською, польською, чеською та іншими мовами становить величезний том. Він є справді найвизначніший поет Європи.

Погане становище нації не дозволило йому стати доступним широким культурним масам. У 1914 р. він одержав поздоровлення від широких кругів свого народу, своїх друзів та недругів з нагоди 40-літнього ювілею своєї літературної творчості.

Тепер він лежить… тяжко хворим. Від голодної смерті рятує тільки допомога студентів.

Тому, що він надто великий як поет, його вороги понижують подібно тому, як колись Торонто.

Цей великий поет і письменник, пісні якого стали національним гімном, цей великий Провідник свого народу міжнародний геній заслуговує, щоб славна Королівська Академія нагородила його Нобелівською премією. Я підкреслюю при тому величезне політичне значення такої нагороди для національних змагань старовинного культурного народу, який тепер бореться за відкриття свого університету.

Нагородження доктора Івана Франка Нобелівською премією буде мати велике значення не тільки для самої України, але також для Східної і Західної Європи.

Відень, 26. 11. 1915

Професор, доктор філософії Застирець Йосип.

 

Цей лист, написаний в кінці 1915 року, надійшов у Стокгольм, на жаль, уже тоді, коли питання про лауреатів Нобелівської премії 1915 було вирішене. У 1916 ця кандидатура не розглядалась, бо в травні Каменяра не стало. Але вже те, що ім’я Франка було в числі претендентів, свідчить про його велич.

Слово вчителя (тези лекції):

              Франко – поет (…Я син народу, що вгору йде…») Ліричні поезії Франко творив упродовж усього життя – і у юності, і у зрілому віці, і на схилі літ. Зрозуміло, що мінялись суспільні умови життя, оточення поета, а також світосприймання поета. Почуття також були різні. Лірична спадщина складається із десятка збірок та 30 ліро – епічних поем.

              Франко – прозаїк. Ще в ранній юності виник у нього задум створити панорамну картину життя у різних напрямах, настроях, показавши у ній різні стани галицького суспільства. Це мусили бути не лише ескізи, нариси, але, можливо, й більші твори.

              «…Малим ще хлопчиною

В мамині пісні заслухавсь я…»

Пісня, з якою мати ніколи не розлучалась, запалила в душі Івася вогник любові до фольклору, який став джерелом його творчості. У ньому Франко черпав духовні сили, мужність, поетичне натхнення. Його перу належить 50 наукових праць, присвячених пісні.

                          Франко був талановитий. Невситима жадоба пізнання вела його у світ. Переважаючими рисами характеру його була виняткова обдарованість, працьовитість, вдумливість. Величезну роль зіграла самоосвіта в інтелектуальному розвитку поета. Іван Франко – поліглот, людина універсальних знань.

                          Соціальна дійсність Галичини, передові ідеї, почерпнуті з російської реалістичної літератури та соціалістичних видань були вирішальними у становленні революційного світогляду та реалістичного літературного методу Івана Франка.

-                              Зверніть увагу на таблицю «Іван Франко» і виставку книжок, присвячених геніальному сину українського Дунаю, що вони допоможуть вам у пошуках істини під час вивчення творчості Каменяра.

ІV. Закріплення вивченого матеріалу.

1.         При допомозі тез і таблиці побудуйте монологічну розповідь про Івана Франка.

2.         Повернення до «Мозкової атаки».

-                              Скажіть, чи поповнили ви свої знання про І. Франка?

-                              Яким, на вашу думку, було життєве кредо поета?

V. Рефлексія

1. На уроці я:

§ дізнався….

§ навчився…

§ найбільші труднощі я відчув….

§ на наступному уроці я хочу….

2. «Вільне письмо»

Напишіть 3- 4 речення про те, яким у вашій уяві постає Каменяр.

VІ. Оцінювання.

VІІ. Домашнє завдання

1.               Зв’язна розповідь «Іван Франко» за допомогою таблиці.

2.               Дописати твір – мініатюру