Свято останнього дзвоника!
Сьогодні 3.05.2012 року по всій Україні відбулося свято останнього дзвоника!
По при негожу погоду випускники вдало відсвяткували своє свято. Хтось можливо радів,а хтось і не хотів покидати рідні стіни. Тому ми запитали учнів 11-х класів про їх подальші плани на майбуттє та чим саме запам’яталося це свято!
Які у вас враження після свята? Чи завітаєте ще раз до школи? Чи будете сумувати? Які подальші плани?
«Все було дійсно круто. Цей день запам’ятаю на все життя. Звичайно,будемо навідуватися,адже ця школа стала для мене ще однією домівкою. В ній все рідне. Гадаю найголовніше для мене зараз це-ЗНО.»-поділилася враженнями учениця 11-А класу Анастасія Юрченко.
Також з нами поділився своїми враженнями,думками та словами учень 11-А класу Яковенко Володимир « Враження - неоднозначнні. З одного боку все кльово - закінчив школу, випускник, святковий настрій. А от з іншого - сумно тепер трохи буде, та й ДПА та ЗНО на носі. Але так як сьогодні свято, то, гадаю, варто відкинути ці переживання, і радіти, що ти пройшов цю довгу дорогу. Зазвичай у мене завжди радісні асоціації із останнім дзвінком, та сьогодні це не було й так радісно, навіть трохи сумно, особливо як дивився на те, як плакали мами, дівчата (11 класи, 10-ті, 9-ті... та неважливо навіть які). Реально, в середині було якесь таке неописуване відчуття. Але хочу привітати всіх випускників та інших школярів із цим святом, і побажати всім удачі! Good Luck!:)
Звичайно я буду сумувати за школою. Ну принаймні до кінця року. А далі вже побачимо. Далі буде універ, а там все зовсім інше...хоча школи безперечно буде не вистачати. Сподіваюся, що матиму час хоч інколи сюди навідуватися.
А щодо подальших планів, то тут навряд чи вийде щось розказати, адже я не звик загадувати плани наперед. Спочатку сподіваюся навіть не успішно, а хоча б добре скласти ДПА, ну а потім звичайно й ЗНО (навіть не знаю, що виявиться важчим). Ну і потім сподіваюся без суєти спокійно подивитися ЄВРО і по вболівати за своїх улюбленців. А вже в липні сподіваюся поступити в Університет.»
«Не дивлячись на погоду свято було чудове, ми приклали всі зусилля для цього. Сумувати дууже сильно буду, адже ми тепер не сядемо за одну парту і не посміємось на уроках фізики,не напишемо всім класом одну контрольну і не спалимо журнала »- з усмішкою та жартома відповіла на питання,також,учениця 11-А класу Таїса Хайтмуліна.
«Останній звоник промайнув за одну мить,ми так довго готувалися до цього свята,чекали його,а воно так швидко промайнуло.В цей день ми всі були засмучені,бо 11 років ми були разом,а тепер прийшов час розлуки.
Поступово починаєш розуміти, що дитяча мрія – чим швидше залишити стіни школи – була даремною. Я буду дуже сумувати за своїми однокласниками,адже багато з них стали для мене близькими людьми.»-розповіла нам Гарбовська Інна,учениця 11-А.
«Враженя після свята незвичні. Я ще не зрозумів,що це вже кінець. Коли ми писали екзамен, вчора,продзвенів дзвінок і я подумав, що вже кінець уроку, але потім згадав, що дзвоник не для нас і стало сумно , а так, звичайно, будемо сумувати. Бо школа це "другій дім". Школа це, як підготовка до дорослого життя, тут ти частина "суспільства". В школі тебе оточують різні люди. Мені школа допомогла навчитися розуміти людей,хто і як до тебе відноситься.
А далі планую здать ЗНО і буду вступати до внз,як і всі мої колеги.»-відповів на запитання журналіста учень 11-B класу Баранюк Сергій.
Безмежно вдячні за неперевершені відповіді учнів 11-А та учня 11-В класу. Тобто за співпрацю з молодим журналістом. Особисто бажаю всім неймовірних успіхів як на ЗНО,при вступі так і подальшому житті. Ви найкращі.
|
